Музей одного з найталановитіших музикантів ХХ ст., видатного піаніста, культурного і громадського діяча Святослава Теофіловича Ріхтера був започаткований у приміщенні Музичної школи № 2 у 2000 році. У будівлі цього закладу Маестро бував неодноразово, адже в музичному училищі, яке функціонувало тут у 1930-1970-х рр., до Другої світової війни, завідуючим учбовою частиною працював його рідний дядько по лінії матері – М.П. Москальов. І молодий Святослав Ріхтер, відвідуючи рідних під час канікул, неодноразово приходив сюди і давав невеликі імпровізовані концерти для викладачів і студентів училища. А після закінчення війни, Святослав Ріхтер приїжджав до Житомира і навідувався сюди провідуючи старих знайомих.
У 2010 році, школі, стіни якої пам’ятають гру великого музиканта, було присвоєно його ім’я.
У 2015 році до 100-річчя від дня народження знаменитого земляка було відкрито повноцінну музейну експозицію, яка розповідає про життя і творчість піаніста і презентує широкому загалу унікальні архівні документи, фотоматеріали та особисті речі Великого Маестро. У грудні 2018 р. за активну науково-просвітницьку діяльність музею Святослава Ріхтера було присвоєно звання «Народний».
В музеї проходять різноманітні науково-освітні заходи: екскурсії, творчі зустрічі, тематичні вечори, культурно-мистецькі свята, лекторії та кінолекторії. Музей працює для відвідувачів щоденно, крім неділі.
У 2017 році на базі музею Святослава Ріхтера відкрито постійно діючу виставку «Світ очима Святослава Ріхтера». Світлини, на основі яких організовано виставку передала для музею актриса, друг Святослава Теофіловича Ріхтера Наталія Дмитрівна Журавльова. Серед світлин, а їх майже 50 фото, є знімки які СТР зробив особисто. Він дуже любив сам фотографувати цікаві місця в різних країнах, де був на гастролях з концертами.
У 2019 році до 104-річниці з дня народження видатного піаніста ХХ століття Святослава Теофіловича Ріхтера, було відкрито виставку «Історія міста. Погляд сучасника» та інформаційні стенди «Житомир. Минуле і сучасне».
Святослав Теофілович Ріхтер (1915-1997) – видатний піаніст, один з найталановитіших музикантів ХХ ст., культурний і громадський діяч з’явився на світ у Житомирі, в приватному пологовому притулку братів Дуриліних (сьогодні вул. В. Бердичівська, 89), 20 (7) березня 1915 року.
Батько музиканта Теофіл Даніїлович Ріхтер (1872-1941) – відомий талановитий піаніст та органіст, випускник Віденської академії музики. Походив з родини етнічного німця, музичного майстра та настроювача органа Житомирської лютеранської церкви, Почесного громадянина міста Житомира, міщанина Даніїла Даніїловича Ріхтера. Мати – Ганна Павлівна Москальова (1893-1963), походила з давнього українського дворянського роду. ЇЇ батько, Павло Петрович Москальов був головою Житомирської повітової земської управи. З пологового притулку музиканта привезли до квартири його двоюрідного діда П.П. Москальова, що винаймав частину будинку по вул. Великій Бердичівській, 29. Одну з кімнат цієї квартири і займала молода родина Ріхтерів. Охрестив С.Т. Ріхтера в Михайлівській церкві 27 (13) березня 1915 року протоієрей М.М. Бурчак – Абрамович. Хрещеними батьками стали рідний дядько по матері М.П. Москальов та близька подруга родини Ріхтерів, дочка місцевого німця – поміщика К. Ю. Арндт.
У 1916 році родина Ріхтерів переїхала до Одеси, проте сина, через хворобу, батьки змушені були залишити в сім’ї діда, де його вихованням до 6-ти років займалася тітка – Т.П. Москальова. У 1921 році С.Т. Ріхтер переїхав до Одеси, проте, кожного літа, під час шкільних канікул, приїжджав до Житомира в гості до своїх родичів, де його з нетерпінням чекала не лише вся велика родина а й близькі друзі родини – сестри Семенові, будинок яких вважався одним з культурних центрів міста. Збереглися фотографії та документи Житомирського періоду життя великого піаніста, копії яких представлені в експозиції музею.
Навчався Святослав Теофілович Ріхтер в одеській німецькій школі №38, початкову музичну освіту отримав вдома від батька. В п’ятнадцять років розпочав свій творчий шлях акомпаніатором музичного гуртка Одеського будинку моряка. Через два роки перейшов на роботу до Одеської філармонії, а з літа 1934 року Святослав Теофілович Ріхтер почав працювати концертмейстером Одеського оперного театру. Саме в Одесі, в Будинку інженерів, в травні 1934 року відбувся перший сольний концерт Святослава Теофіловича Ріхтера. В експозиції представлені фотографії Одеського періоду життя родини Ріхтері, копії листівок, які він надсилав друзям у Житомир; фотографія, зроблена після першого сольного виступу в Одесі.
У 1937 році, не маючи офіційної музичної освіти, Святослав Теофілович Ріхтер вступив до Московської консерваторії, у клас Генріха Густавовича Нейгауза. Дебют Святослава Теофіловича Ріхтера, як піаніста, відбувся у листопаді 1940 року, коли в Малому залі Московської консерваторії він виконав Шосту сонату Сергія Прокоф’єва – першим після автора. Ще через місяць перший раз виступив з оркестром. Ці окремі студентські виступи показали, що в його особі росте піаніст надзвичайного розмаху і можливостей. З цього моменту почалася його регулярна концертна діяльність. У 1943 році Святослав Теофілович Ріхтер познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Ніною Львівною Дорліак – камерною та оперною співачкою, яка стала не лише його вірним супутником на життєвому шляху, а й творчим колегою.
Диплом про закінчення Московської консерваторії разом із золотою медаллю, Святослав Теофілович Ріхтер отримав лише у 1947 році, вже будучи лауреатом першої премії ІІІ Всесоюзного конкурсу музикантів – виконавців ім. П.І. Чайковського (розділивши її з В.К. Мержановим). В експозиції представлені копії концертних програмок Московського періоду його життя, фотографії близького оточення С.Т. Ріхтера у цей період.
До 1960-го року Святослав Теофілович Ріхтер – «Музичне диво Радянського Союзу» – гастролював лише в країнах «східного блоку» і не забував і про Україну і про своє рідне місто. В Житомирі він зупинявся в привітному старовинному будинку сестер Семенових, зв’язок з якими він постійно підтримував, про що свідчать представлені в експозиції копії листівок. В рідному місті офіційно Святослав Теофілович Ріхтер дав 4 концерти, в Україні – близько 200. Особливо пам’ятні житомирянам зустрічі зі своїм земляком в 1963-му та 1965-му роках. В експозиції представлені фотографії С.Т. Ріхтера після концерту у Житомирі у 1963 році, його фотографії під час відпочинку у Житомирі у 1960-х роках.
Лише у травні 1960-го року відбувся сенсаційний дебют видатного піаніста у Фінляндії, згодом, в жовтні того ж року, у США. Ці перші виступи на Заході призвели на музичний світ ефект вибуху бомби. Після цього співпрацювати з Святославом Теофіловичем за честь вважали найталановитіші композитори, музиканти та співаки як Радянського союзу так і світової величини.
За своє довге творче життя Святослав Теофілович Ріхтер дав понад три з половиною тисячі концертів, записав близько тисячі музичних творів. У 1986 році він здійснив історичне турне від Новгорода на Далекий Схід до Хабаровська та від Хабаровська до Коломни. У 1988 році Святослав Теофілович Ріхтер знову перетнув країну з заходу на схід, грав у десятках малих та великих міст України, Росії, Казахстану, Узбекистану, Киргизії. Святослав Теофілович Ріхтер — ініціатор та засновник цілого ряду музичних фестивалів, у тому числі Міжнародного фестивалю «Музичні свята у Турені» (проводиться щорічно, починаючи з 1964 року, в приміщенні середньовічного амбару в Мелі поблизу міста Тур у Франції), відомих «Грудневих вечорів» в Державному музеї образотворчих мистецтв імені О.С. Пушкіна (з 1981 року), літнього музичного фестивалю у Тарусі, Калузька обл. (проводиться з серпня 1993 р.).
«Піаніст ХХ століття» самовіддано, до останніх днів свого яскравого життя служив високому покликанню. Помер Святослав Теофілович Ріхтер у Москві 1 серпня 1997 році від серцевого нападу. Його поховали на Новодівочому цвинтарі у Москві.
Святослав Теофілович Ріхтер усе своє життя присвятив фортепіанному виконавству, розвитку музичної культури. Він був удостоєний найвищих звань і нагород: народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат державних премій СРСР. Його визнала й міжнародна спільнота, обравши доктором Страсбурзького та Оксфордського університетів. Він мав багато звань та нагород, але найвищою нагородою для Святослава Теофіловича Ріхтера завжди було визнання людей.
Світлу пам’ять великого Маестро в рідному йому Житомирі вшановують Міжнародним фестивалем майстрів мистецтв та конкурсом юних піаністів імені Святослава Ріхтера. На його честь у 2010 році було названо музичну школу №2, в приміщенні якої неодноразово бував великий музикант, і на фасаді якої у 2011 році, було відкрито меморіальну дошку С.Т. Ріхтеру, вулицю на якій вона знаходиться та Житомирську обласну філармонію.